Өндірістік үй-жайлардың ауасының тұрақтылығы

Араларды різного походження, що утворіться внаслідок механічної дії » тверді тіла подрібненням, розмелюванням, розтиранням, завантажувально-розвантажувальних, вибухових, зварних, земляних та інших роботтарда, згубно діє етілетін дихання, очі і шкіру людини. Араларды класифікується үшін ступенем дисперсності, речовиною, шкідливістю үшін організму, вибухонебезпечністю.

Үшін сипатымен дії арналған організм людини араларды поділяється арналған подразнюючий і токсичний. Дейін подразнюючого належить мінеральний (вугільний, наждаковий, кварцовий тощо), металевий (чавунний, сталевий, цинковий та ін.) і деревний ішкен.

Проникаючи » легені і лімфатичні залози, він спричинює захворювання — пневмоконіоз, силікоз. Норма проявлятися механічна дія пилу у вигляді шкірних гноячкових захворювань і подразнення слизових оболонок тамаша уақыт — конюнктивіт.

Токсичний аралар (ртуті, мишяку, свинцю та ін.), розчиняючись у біологічному середовищі, діє як енгізілді організм отрута і завдає величезної шкоди здоровю.

Кезінде роботі » приміщеннях з високою запиленістю-потрібно користуватися індивідуальними засобами захисту; респіраторами, спецодягом і протипиловими окулярами [ 6, с. 288-300].

Крім шкідливої дії арналған організм людини, араларды також підвищує зношення обладнання, збільшує неке продукції.

Санітарними нормаларына проектування промислових підприємств (СН 245-71) та ГОСГ І2.І.ОО5-88 (Повітря робочої зони) встановлені граничне допустимі концентрації (ГДК) шкідливих аерозолів, які емес мають згубної дії арналған організм людини.

Үшін оцінки запиленості повітряного середовища даного приміщення і встановлення правильних методів боротьби з пилом необхідно тектілігін концентрацію пилу » повітрі (мг/м3), ступінь дисперсності (розміри часток пилу), хімічний қоймасы, розчинність і токсичність, а також їхню нысаны [ 4, б. 4-6].

Ступінь запиленості повітря можна визначити ваговим, розрахунковим, електричним і фотоелектричним әдістері. «Даних методичних вказівках викладено ваговий спосіб, який дозволяє визначити кількість міліграмів пилу да бір кубічному метрі досліджуваного повітря. Үшін цього повітря фільтрують арқылы ватяний тампон, закладений у скляну түтікке (алонж), або спеціальні фільтри АФА, закладені » патрон-фільтротримач.

Місце үшін проби повітря вибирають арналған висоті І,5….1,7 м від підлоги ( рівні дихання працівника). «Кожній зоні беруть дві паралельні проби [ 1, с. 13-223].

Прилади та обладнання:

аспіратор үшін відбору сынамаларды повітря; патрон-фільтротримач; камера з пилом; змішувач з пилом; алонж; пісковий годинник; аерозольні фільтри (АФА); ваги аналітичні (ВА-200); рівноваги дейін 200 г; пінцет; термометр; барометр; мақта.

Тәртібі виконання роботи

1. Зважити паперовий фільтр АФА, попередньо витягнувши його з пакетін, і ватяний (взяти 0,5 г) аналітичних вагах з точністю дейін мі лі грама.

2. Паперовий фільтр встановити » патрон фільтротримача, ал ватяний — алонж.

3. Увімкнути аспіратор і ручкою вентиль відрегулювати необхідну обємну швидкість відбору проби.

4. Патрон фільтротримача встановити » отвір пилової камери, алонж підєднати дейін пилової камери за допомогою тығындар з гумовою трубкою.

5. Увімкнути желдеткіш змішувальної камери.

6. Увімкнути аспіратор і протягом 5 хв всмоктувати запилене повітря арқылы патрон і алонж, одночасно үшін пісковим годинником засікти сағат початку досліду.

7. 5 хв вимкнути аспіратор і желдеткіш змішувальної камери.

8. Відєднати від алонжа тығынды з гумовою трубкою. Обережно витягнути пінцетом мақта і зважити її.

9. Обережно вийняти фільтр з патронның фільтротримача. Паперовий фільтр тримати осадком догори.

10. Зважити фільтр і мақта з точністю дейін міліграма.

11. Відповідними приладами зняти показання барометричного тиску і температури повітря » місцях відбору проби.

12. Келтіру робоче місце » початковий стан.

13. Підрахувати концентрацію пилу » повітрі і скласти звіт.

Експериментально-дослідницька робот

Робот жүргізіледі установці, зображеній-сур. І.

Аспіратор » установці має екі ротаметри, градуйованих від 0-ден 20 л/хв. Вони використовуються үшін відбору сынамаларды повітря арналған запиленість үшін дослідницької роботи. Екі інші призначені үшін проведення газових аналізів і градуйовані від 0-ден I л/хв.

«Чистий і сухий алонж, який являє орындарымен бірге корей м скляну түтікке з притертою пробкою, кладуть үйірмесі з металевої сітки, оған розміщують навіску гігроскопічної вати, середньому 0,5 г, товщина мақта фільтра 3…4 см Зєднаний з аспіратором алонж закривають пробкою, зєднаною шлангі бар з пиловою камерою.

Үшін аналізу пилу використовують фільтри АФА (аналітичний фільтр аерозольний), виготовлені з синтетичних талшықтар. Цей фільтр з нетканогосынан матеріалу, вкладений » захисне кільце з ручкою, виготовлений з двох шарів паперу. Загальна маса фільтра 75 мг, діаметр 70 мм [ 14, с. 157-162 ].

Сур. 1. Орнату схемасы үшін взяття проби запиленого повітря:

І — аспіратор; 2 — алонж; 3 — зєднувальні гумові шлангілер; 4 — патрон-фільтротримач; 5 — пилова камера; 6 — змішувач

Фільтри АФА практикалық повністю затримують аерозолі бол-якого ступеня дисперсності і мають малий аеродинамічний опір ағынына повітря порівняно з фільтрами з вати.

Фільтр АФА зберігається » спеціальному пакеті, який відкривають алдында використанням. Зважений фільтр вставляють ручкою у проріз кришки спеціального металевого патронның фільтротримача. Загвинчуванням кільця притискують його дейін кришки патронның, що має в центрі отвір з штуцером, який натягнуто гумовий шланг від аспіратора.

Патрон-фільтротримач розміщують арналған пиловій камері, що імітує виробниче приміщення. Дейін камери підведена гумова түтік, якою надходить запилене повітря від змішувача.

Під час експерименту визначають масу фільтра і вати дейін і після досліду. Різниця цієї аудит және бақылау жөніндегі миссиясы і становитиме масу пилу відфільтрованою повітря, обєм якого визначається үшін ротаметром аспіратора (л/хк) множенням сағат відбору проби (хв).

Концентрація пилу Х1в 1 м3 повітря (мг/м3) визначається үшін формулою

Р1 — Р

X = (7)

V1

де Р1 , Р — маса фільтра чи вати дейін Р і після досліду Р1 мг,

V1 — обєм (л) просоченого арқылы фільтри повітря;

визначається үшін формулою

V1 = V ·Т (8)

де V — показання поплавця ротаметра аспіратора, обємна

швидкість, л/хв;

Т — сағат досліду, хв.

Обєм просоченого повітря V0 , приведеного дейін нормальних ақыл (дейін осындай обєму, який він займав би кезінде температурі 0 °С і тиску 760 мм. сын. бағ.;:г). дорівнює:

V1 ·273 ·

V0 = (9)

(273 + t) · 760

де — барометричний тиск » місці відбору проби. мм.сын. бағ.ст.;

t — температура повітря » місці відбору проби, °С.

Концентрація пилу Хо 1 м3 повітря үшін нормальних ақыл становитиме:

Р1 — Р

X0 = (10)

V0

Оцінку результатів дослідження өткізу порівнянням їх з ҚМС үшін СН І245-7І та ГОСТ І2.І.005-88 (див. додаток 3).

Дослідження виконати двічі і вивести середні результати запиленості повітря.

Дані дослідження жасындағы у звіт, дати қысқа виклад теоретичної частини та әдістемесін вимірювання запиленості повітря, описати прилади, які використовуються, сол қондырғының сызбасы.

Результати вимірів зведіть у-кесте.2. Зробіть висновки результатів дослідження.

Поставте күні і підпис.

Контрольні запитання

1. Які причини забруднення повітряного середовища у виробничих умовах?

2. Назвіть джерела утворення пилу арналған виробництві.

3. Визначте допустиму концентрацію шкідливих домішок аерозолю » повітрі виробничих приміщень: алюмінію, карборунду, чавуну тощо үшін СН-245-7І.

4. Як класифікується аралар үшін ступенем дії арналған організм людини, дисперсністю, тегі речовини, вибухонебезпечністю?

5. Як діє, араларды організм людини?

6. Які існують засоби індивідуального захисту від пилу?

7. Назвіть әдістемелік визначення запиленості.

8. Як визначити ваговий қоймасы пилу » повітрі?

Завдання үшін самостійної роботи

1. Вивчити біологічну дію пилу арналған організм людини [ 16, с. 84-87]

2. Запропонувати заходи захисту від пилу [ 16, с. 99].